Олександр, вивчає політологію в Університеті Матея Бела в Словаччині
Не перестаємо казати, що наші студенти – наша гордість. І ми дуже радіємо, що трішки причетні до історії Олександра.
Саша став студентом Університету Матея Бела в Словаччині після літнього курсу, обрав для вивчення політологію.
Про підготовчий курс
Місце довелося вибирати швидко і одна з важливих речей, на які треба орієнтуватися, це мова, бо за кордоном все залежить від цього. Чим краще знаєте мову, тим легше в навчанні і кращу роботу можна знайти.
Програма навчання мови була складною, але цілком реальною, якщо вчитися. Усього багато і треба все робити без затримок чи відставання, і тоді буде легше.
Звичайно, іноді доводилося зубрити, але це рідкісні випадки, оскільки словацька схожа на українську/російську мови. Особливо, якщо ви знаєте польську/німецьку/англійську – це вам полегшить навчання, бо деякі слова та фрази схожі.
Так само, можу сказати, що спочатку було досить складно комунікувати з учителями, бо вони не знають українську/російську, але, з іншого боку, це зіграло свою роль, бо ми так звикали до нової мови.
Одразу з підготовчого курсу формується відповідальність та самостійність.
Ви вчитеся складати свій порядок дня, що треба спочатку зробити, а що пізніше. Самі собі готуєте, відповідаєте за порядок у кімнаті.
Подобалося, що ми часто практикували наші знання різними заняттями та тестами, так легше запам’ятовується. Так само були інтерактивні програми для розвитку комунікації.
Були різного роду екскурсії до довколишніх міст і по самій Банській-Бистриці. Навчання та життя в гуртожитку були цікавими та пізнавальними, мені сподобалося.
Колектив вчителів та керівників хороший. Люди амбітні, порядні і дуже терплячі, бо ми тоді ставили дуже багато запитань, причому таких, які іноді краще не варто ставити і все одно ми на них отримували нормальну відповідь!
Про навчання в університеті
Я навчаюсь на політології і деякі предмети у нас із міжнародниками відрізняються, але, з іншого боку, ми часто разом, бо у нас досить багато спільних предметів.
Розклад дуже класний, бо у нас на факультеті навчання лише 3 дні на тиждень, тож на вивчення матеріалу часу вистачає.
Так, іноді особистий час на поїздки може випасти, але перший рік краще вчитися. Тут доводиться вибирати – або тусовки, або чітко вчитися, щоб не переносити предмети на наступний рік, бо це дуже неприємна річ.
Тут працює кредитна система оцінювання (тобто чим більше кредитів, тим краще, але головне не перестаратися і правильно розрахувати свої сили). Перший рік треба вчитися і зубрити, щоб закріпитися і залишити про себе гарне враження, бо це дуже важливо, а також набрати багато кредитів з метою полегшення наступних років навчання.
У нас є факультативні подорожі. Ми зустрічаємося з високопоставленими людьми, спілкуємось із ними і потім їдемо. Все займає від дня до трьох.
Принцип залікової книжки теж тут працює і мене він уже рятував! На перший рік не раджу працювати або постійно подорожувати, тому що об’ємний матеріал, а вчити його треба.
З другого року стає легше, і часу більше, і можливостей, і предметів менше (і вони цікавіші), та й підробіток можна собі знайти, оскільки краще вже знаєте мову та місцеві роботи.
Також під час навчання з деяких предметів проходять невеликі тестування з метою зміцнення ваших знань.
Викладачі в основному добрі та доброзичливі, вигадують якісь квести та креативні завдання з метою зміцнення наших комунікабельних здібностей та знань з матеріалу, завжди відповідають навіть на найпровокаційніші питання і вони завжди відкриті до співпраці. Звичайно, є і погані вчителі, але їх мало, а тих, хто навчається вони не особливо чіпають (думка об’єктивна від усього факультету!)
Труднощі
Звісно, перший рік тяжкий. Морально так точно, і витримати може не кожен, це варто серйозно враховувати.
Один із основних принципів: «Спочатку ви працюєте на імідж, потім він на вас». Нова країна, нова мова, нове оточення та трохи інший менталітет. Це, з одного боку, дуже цікаво, але з іншого боку також складно.
Багато чого потрібно вчити, заучувати, адже іноді матеріал незрозумілий (і тут уже справа не в мові, а самій програмі навчання та подачі матеріалу), а сесію здати треба.
Так само можу сказати про те, що вчителі не завжди поблажливі. І тут виникають труднощі, бо наукова література важка, а матеріал треба вчити. За таких ситуацій зазвичай старшокурсники з усім намагаються допомогти, та й конспектами діляться.
Однією з неприємних речей було те, що не було багато вільного часу, але їм треба було жертвувати, щоб спокійно скласти іспити.
Щодо стипендії
Тут її отримати, як мені казали: «практично неможливо, особливо якщо ти іноземець». Звичайно, це мене обурило і я сказав собі, що отримаю її за будь-яку ціну, бо подобається мені робити неможливе.
В принципі, так і сталося, але ціною дуже важкої та копіткої праці, витримки, терплячості та активності.
Тут її отримують ті, хто має найвищі коефіцієнти, які вираховують на основі ваших оцінок за сесію. Сама стипендія невелика і отримуєте її на початку наступного року 1 раз на рік.
Отже, досягти її реально, але вкрай важко і потім на вас дивляться, як на «супергероя», причому і вчителі, і інші студенти
Про Словаччину
Країна маленька, усіяна горами, гарними лісами та дикою природою, що дуже круто. Подорожі нею раджу однозначно, причому в різні замки, і на походи в гори/ліси, адже для студентів тут великі пільги, аж до безкоштовних проїздів поїздами. Воно того варте, бо таке ви навіть у нас не завжди знайдете. Дуже подобається тут природа, вона чудова.
Все рано закривається, тому людям з великих міст тут буде спочатку важко до цього звикнути.
Архітектура гарна тут, усі міста невеликі, крім Братислави, Нітри, Банської-Бистриці та Кошице. Звичайно, деякі будинки та вулиці тут досить недоглянуті, але це повільно та вірно виправляють. Раджу вибиратися іноді в інші міста чи місця, щоб відволіктися від щоденної метушні!
Іноді проходять фестивалі, де можна класно провести час, а також в Академії мистецтв проходять виступи студентів, на які прийти може будь-хто, хто бажає, бо вони безкоштовні! Причому, деякі з них реально цікаві.
Так, життя у Словаччині можу оцінити на 7/10, навчання на 9/10. Магістратура тут легка, але, як на мене неперспективна, тому вже краще підшукувати інше місце для цього.
Рекомендації студентам:
- Обов’язково знаходьте час для себе та хобі, щоб уникнути вигоряння, що дуже небезпечно
- Заводьте тут знайомства, вони вам обов’язково допоможуть
- Подорожуйте та займайтеся саморозвитком, бо ви, перш за все, вкладаєте у СЕБЕ
- Спробуйте Еразмус (міжнародний обмін студентів), це справді дуже цікава річ
- Обов’язково підкорюйте вершини Словаччини, бо отримаєте море незабутніх вражень і дізнаєтеся про такі історії, про які ви навіть у найстаріших підручниках не знайдете
- Беріть участь у заходах від університету, бо вони реально круті та атмосферні
- Вчиться і будьте уважні з цим
- Бережіть себе і нехай навчання в Словаччині принесе вам неоціненний життєвий досвід і стане мостом на краще життя!
І найголовніше, слухайте свій внутрішній голос і приймайте рішення самі, це важливо.
Якщо розумієте, що вам потрібно і краще сісти вивчити, щоб потім було легше здати сесію – зробіть так, ніж сидіти потім і тримаючись за голову запитувати себе, що робити або думати як списати (до речі, за це вас можуть виключити, тому не раджу).
Завжди пам’ятайте про наслідки, дотримуйтесь порядності та проявляйте інтерес, тоді проблем у вас не буде!
Ще хотів би порадити ходити на студентські гуртки, бо це теж цікаво, і так ви можете завести багато нових корисних знайомств.
Але теж не набирайте багато, щоб потім ви не розривалися між ними та навчанням.
